|
|
Місцевість, де тепер знаходиться Самбір, була заселена ще в сиву давнину, що підтверджують археологічні розкопки, і входила до складу Київської Русі. Після утворення Перемишльського князівства - входила в склад цього князівства, а далі аж до 1349 року - в склад Галицького і Галицько - Волинського князівства. Місцеве населення належало, по всій вірогідності, до українського племені тулібів.
Після захоплення у 1349 році Галичини поляками сюди переселилось багато польського населення, а в Самборі було засновано декілька монастирів - одним із завдань яких було окатоличення(і опольщення) українців.
У Самборі до 1558 року була одна церква св.Пилипа, яка знаходилась за межами оборонних мурів тогочасного міста. У 1554 році королева Бона дала дозвіл громаді Самбора на будівництво церкви в середині міста, на купленій для цього площі. При цьому вона подарувала цій громаді два городи і два будинки для проживання священиків. За це громада повинна була побудувати оборонний мур з вежею і утримувати їх в належному стані. На основі цього, і стараннями перемишльського єпископа Антонія Радиловського, в 1558 році біля сьогоднішньої церкви Різдва Пресвятої Богородиці було збудовано дерев'яну церкву, яка простояла різні лихоліття аж до 1738 року.
В 1728 році власники села Радловичі, магнат Ілля і Олена Комарницькі, зробили пожертвування на будівництво нової цегляної церкви Різдва Пресвятої Богородиці. У 1738 році будівництво церкви було закінчено. До неї перенесено чудотворну ікону Самбірської Богоматері з старої дерев'яної церкви, а в дзвіницю - дзвін, виготовлений в 1631 році.
У 1865 році в церкві було перебудовано захристію.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці.
Вид з західної сторони.
В 1893 році церкву було відреставровано ззовні за гроші, офіровані для цього Петронелею Ревакович, а в 1894 році помальовано всередині. У підземеллях вкладено тлінні останки фундаторів церкви і перемисько-самбірського єпископа Антонія Шептицького, який помер 8 червня 1779 року.
У 1898 році церкву відмалював видатний галицький художник Корнило Устіянович.
В 1900 році до церкви було прибудовано балкон, у 1908 році підвищено дзвіницю, а в 1912 році добудовано дві бічні нави, в зв'язку з чим збільшилась площа церкви. В 1910 році в церкві проведено електричне освітлення. У цьому ж часі до Самбірської церкви з Перемишля було перенесено мощі Святого Валентина(покровителя всіх закоханих), які тут знаходяться до сьогоднішнього дня.
Самбірська церква Різдва Пресвятої Богородиці удостоїлась великої честі, бо в ній знаходилась чудотворна ікона Пресвятої Богородиці, яка стала відомою нашому народові зі співчуття страждаючим і хворим. Ціле західне українське Підгір'я сходилось до Неї з далеких гір шукати помочи в Тієї доброї Матері, що співчувала йому в недолі та виявила те співчуття плачем.
|
Створив: Михайло Довгун ©1999.
|
|
